СПАЛАХ SARS (ТЯЖКОГО ГОСТРОГО РЕСПІРАТОРНОГО СИНДРОМУ) ВИМАГАЄ ПОШУКУ ПРОТИВІРУСНИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЦЬОГО ЗАХВОРЮВАННЯ. ГЛІЦИРИЗИН, АКТИВНИЙ КОМПОНЕНТ КОРЕНІВ СОЛОДКИ, І РЕПЛІКАЦІЯ SARS-АСОЦІЙОВАНОГО КОРОНАВІРУСУ

Спалах SARS (тяжкого гострого респіраторного синдрому) вимагає пошуку противірусних препаратів для лікування цього захворювання. В даний час не виявлено будь-якого спеціального лікування коронавірусної інфекції, пов’язаної із SARS. Ми оцінили противірусний потенціал рибавірину, 6 азаурідіну, піразофуріну, мікофенолової кислоти і гліциризину щодо двох клінічних ізолятів коронавірусу (FFM-1 і FFM 2), отриманих від пацієнтів із SARS (тяжкий гострий респіраторний синдром), що надійшли в клінічний центр Франкфуртського університету, Німеччина. Із усіх сполук, гліциризин був найбільш активним у пригніченні реплікації SARS-асоційованого вірусу. Дані результати показують, що гліциризин повинен бути проаналізований для лікування ТГРС (SARS, тяжкий гострий респіраторний синдром).
Lancet 2003; 361: 2045–46
Новий коронавірус був ідентифікований у пацієнтів з тяжким гострим респіраторним синдромом (ТГРС) .1 ТГРС є інфекційним захворюванням з високою контагіозністю. Спалах ТГРС в декількох країнах призвела до пошуку активних противірусних сполук для лікування цього захворювання.
Тут ми оцінили противірусну активність рибавірину, 6-азаурідіну, піразофуріну, мікофенолової кислоти і гліциризину щодо двох клінічних ізолятів коронавірусу (FFM-1 і FFM-2) від пацієнтів з ТГРС, що надійшли в клінічний центр Франкфуртського університету, Німеччина. Всі препарати доступні у продажу і застосовуються у пацієнтів, оскільки мають противірусну, протипухлинну та імунодепресивну активність. Ми візуально оцінили цитопатогенність, індуковану вірусом через 72-96 год після інфікування в 96-ямкових мікропланшетах на безперервних шарах клітин Vero. Індекс селективності визначався як відношення концентрації сполуки, яке знижувало життєздатність клітин до 50% (CC50), до концентрації сполуки, необхідної для пригнічення цитопатичного ефекту, до 50% від контрольного значення (EC50). Цитотоксичність лікарських засобів визначалась шляхом ММТ тесту проліферативної активності клітин I (Roche, Мангейм, Німеччина).
Дізнатися детальніше – Pdf