Для спеціалістів

Головна / Для фахівців
ПАТОГЕНЕТИЧНО ОБҐРУНТОВАНА ПРОФІЛАКТИКА ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ХВОРИХ ІЗ КОРОНАВІРУСНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ
27.10.2021

У статті висвітлені основні патогенетичні механізми розвитку тромбозів, як артеріальних, так і венозних, у пацієнтів з COVID-19. Ускладнення, що розвиваються у таких пациентів, мають вкрай важливе значення у випадку наявності судинних факторів ризику, що значуще підвищує ризик розвитку таких судинних подій, як гострий ішемічний інсульт. Механізм тромбофілії у хворих на COVID-19 включає пряму активацію факторів згортання крові, тому антитромбоцитарні препарати не в змозі запобігти розвитку тромбозів, тоді як судинні фактори ризику та виражена запальна реакція викликають розвиток судинних подій. Актуальною є оптимізація антитромботичної терапії у пацієнтів з COVID-19 із судинними факторами ризику. Трифлузал — антитромбоцитарний препарат, що має найкращі характеристики для таких пацієнтів.

Тріщинська М.А., Кононов О.Є., Бельська І.В.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Детальніше
ПАРОКСИЗМИ ТРИВОГИ ЗА ЗДОРОВ’Я
27.10.2021

Зазвичай під пароксизмальними станами розуміють епілепсію, синкопальні стани, транзиторні ішемічні атаки тощо. Проте часом дисфункціональні розлади, поширеність яких щороку зростає, можуть сильніше вплинути на якість життя пацієнта, ніж органічна патологія. Іпохондрія – це хворобливий стан людини, який характеризується занепокоєнням, надмірним страхом за своє здоров’я та нерідко супроводжується маячними ідеями. Якщо для більшості структурних захворювань існує або розробляється специфічна терапія, то принципи лікування іпохондрії майже не зазнали змін, що впливає на якість наданої пацієнтам допомоги.

Свої рекомендації щодо цієї проблеми на науково-практичній онлайн-конференції «Пароксизмальні стани», що відбулася 2 жовтня, представив завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету, доктор медичних наук, професор Михайло Михайлович Орос.

Детальніше
ПОСТКОВІДНИЙ СИНДРОМ: РЕНЕСАНС КАРНІТИНУ?
23.06.2021

Пандемія SARS-Cov-2, що вже більше року триває на планеті, стала чи не найсерйознішим викликом для економік та систем охорони здоров’я всіх без виключення країн земної кулі. Уже через досить короткий час після початку розгортання пандемії стало очевидним, що SARS-Cov-2 є не виключно тропним до респіраторної системи вірусом, а збудником, що викликає захворювання з погано прогнозованим перебігом і складним патогенезом, який характеризується посиленою імунною відповіддю, гіперкоагуляцією і мультизапальним процесом та мультиорганним ураженням [1].

М.В. Олійник, О.А. Кононенко, кафедра терапії і геріатрії НУОЗ України імені П.Л. Шупика

Детальніше
НЕЙРОЕНДОКРИННІ ПОРУШЕННЯ ПРИ COVID-19 І ПОСТКОВІДНОМУ СИНДРОМІ Й ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТІВ ƴ-АМІНОМАСЛЯНОЇ КИСЛОТИ
28.01.2021

Наприкінці 2019 р. людство раптово зіштовхнулося із загрозливою проблемою – новою коронавірусною хворобою (COVID-19), спричиненою тяжким гострим респіраторним синдромом коронавірусу-2 (SARS-CoV-2). Цей вірус належить до групи РНК-вірусів і дуже швидко поширюється серед людей, що спричинило глобальну пандемію.
Репродукція вірусу SARS-CoV-2 відбувається в епітеліальних клітинах слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, тобто в місці його первинного проникнення в організм людини; супроводжується появою характерних внутрішньоплазматичних включень, що мають рибонуклеїнову кислоту. Уражені клітини здебільшого дегенерують, відбувається їх відторгнення. Водночас спостерігаються проліферація та метаплазія циліндричного епітелію.

В. М. Пилипенко, к.м.н., кафедра ендокринології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, м. Київ

Детальніше
ЛІКУВАННЯ РЕСПІРАТОРНИХ ІНФЕКЦІЙ ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19
17.11.2020

Нові епідемії та часті спалахи вірусних інфекцій – постійна загроза здоров’ю суспільства на світовому рівні. Відсутність або низька ефективність існуючої специфічної противірусної терапії вимагає пошуку нових альтернативних шляхів вирішення проблеми. Одним з перспективних напрямів є вивчення та клінічне застосування рослинних компонентів (як основних препаратів або у складі комплексної терапії). Останніми роками значну увагу з боку дослідників мають біоактивні сполуки кореня солодки (Glycyrrhizae radix), зокрема еноксолон (гліциретинова кислота) та гліциризин. Сьогодні відомо, що еноксолон має широкий спектр активності щодо РНК- і ДНК-вмісних вірусів. До уваги читачів пропонуємо стислий огляд противірусної активності еноксолону, зокрема стосовно вірусів грипу на коронавірусів.

О.К. Дуда, д.м.н., професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ

Детальніше
1 2 3 10