У сучасному світі індустрії з моменту народження людина переносить безліч видів стресу, так уже склалося природою. Повсякденна метушня, постійні проблеми, турботи, конфлікти в різних ситуаціях і складнощі не додають нам радості. Що ж робити, як боротися зі стресами, поганими ситуаціями і обставинами, тривожністю і втомою, депресією, безсонням і перевтомою, нервовим виснаженням?
Єдиного рецепту немає, кожна людина індивідуальна, що підходить для одного – неприйнятно для іншого, все залежить від бажання свідомо керувати своїми емоціями і вчинками.
Постійний інтерес суспільства до даного феномену, розвиток нових технологій в розробці засобів рятування від стресу в сучасному житті, методів психотерапії, ведення альтернативного способу життя, книг для самодопомоги вказують на «епідемію стресу», як патології, яку потрібно лікувати. Однак, знання і врахування власних психологічних особливостей людини, яка перенесла стрес, підвищення власної компетентності в даному питанні дозволять знизити ризик важких наслідків у виникненні та погіршенні перебігу, не тільки самих різних захворювань, але і важких, загрозливих для життя станів і навіть спроб суїциду.
Вчені припускають, що існування стресу є частиною еволюційного процесу, тому що він корисний для виживання. Зокрема, стрес тимчасово покращує роботу мозку і підвищує фізичну працездатність.
Перші згадки про стрес зустрічаються в «Іліаді» Гомера (VIII ст. до н. е.), коли Ахіллес скаржиться на відчуття емоційного занепаду і його відвідують думки про самогубство.
Стрес (з англ. stress — тиск, натиск, напруга) — неспецифічна (загальна) реакція організму на вплив (фізичний або психологічний), що порушує його гомеостаз, а також відповідний стан нервової системи організму (або організму в цілому).
Вперше реакцію організму на стрес описав в 1932 році психолог Уолтер Кеннон, який назвав стрес «реакцією боротьби» або «втечі».
В літературу з медицини та психології термін «стрес» надійно увійшов з 1936 р, після появи в журналі «Nature» короткого повідомлення невідомого канадського фізіолога Ганса Сельє під назвою «Синдром, викликаний різними ушкоджуючими агентами». Г. Сельє встановив тріаду стресу:
1) збільшення кори надниркових залоз і зменшення його ліпідних гранул;
2) інволюцію тимуса, селезінки, лімфатичних вузлів;
3) виразку шлунку і дванадцятипалої кишки.
Дізнатися детальніше про проблему – pdf