Для спеціалістів

Гострі запальні захворювання глотки є однією з найпоширеніших патологій ЛОР-органів. Зростання циркуляції вірусної інфекції серед населення, особливо в холодну пору року, переохолодження, стресові фактори, неповноцінне харчування, недостатній сон та відпочинок знижують захисні властивості організму і сприяють інвазії і розмноженню в слизовій оболонці глотки вірусних агентів. Відомо, що близько 70% гострих фарингітів викликаються вірусами. Серед останніх найчастішими є риновіруси, коронавіруси, респіраторно-синцитіальні віруси, аденовіруси, віруси грипу і парагрипу. Бактеріальні збудники представлені β-гемолітичним стрептококом групи А у 15-30% випадків захворювання у дітей і в 5-17% у дорослих, близько 10% становлять грибки та мікст-інфекція. Автори: Б.Н.Біль, А.С.Кушнір

Накопичений клінічний досвід свідчить про те, що введення пробіотиків може запобігти і вилікувати деякі форми діареї. Даний факт був продемонстрований в різних клінічних дослідженнях за участю пацієнтів різних вікових груп, включених в опубліковані мета Аналізи. У даних дослідженнях були використані різні пробіотики: лактобактерії, біфідобактерії а також Saccharomyces boulardii при таких патологіях, як гастроентерит у дітей, антибіотикоасоційована діарея, діарея мандрівників. Мета дослідження полягала в скороченні тривалості і послабленні провідних симптомів захворювання.

Уже в кінці 20-х років Нісль повідомляв про зміни аеробної флори в стільці у пацієнтів з хронічними запорами. Він описував зменшення кількості непатогенного штаму E. сoli і одночасне збільшення кількості патогенних ентеробактерій в кишечнику. У цій роботі Нісль приводив також кілька окремих випадків хронічного запору, в терапії яких ефективно застосовував препарат, що містить E.coli штам Nissle 1917. Значення кишкової мікрофлори для стимуляції моторики кишечника широко відомо. Прокінетична дія забезпечується за рахунок коротко жирних кислот, синтезованих даними бактеріями. Порушення мікрофлори кишечника в результаті змінених обмінних процесів, як описував Нісль, а пізніше і інші автори, може бути причиною виникнення і розвитку хронічних закрепів. Тому в якості альтернативної терапії була запропонована, і в окремих випадках успішно застосовувалася, регенерація кишкової флори шляхом введення фізіологічних бактерій. Автори: E. Bruckschen, H. Horosiewicz

За даними МОЗ України, захворюваність серед недоношених новонароджених залишається високою і становить 800,31 на 1000 народжених живими. Одним з основних факторів, що визначають стан здоров'я передчасно народжених дітей, є незрілість механізмів імунної системи і супресорна її спрямованість. Дефіцит гуморального імунітету у недоношених дітей обумовлений недостатнім надходженням імуноглобулінів G через плаценту до 34 тижня гестації, відсутністю імуноглобулінів А і М в сироватці крові. Недостатня активація системи комплементу і низькі концентрації його компонентів зумовлюють низьку опсонічну активність крові і слабкість фагоцитарного захисту. Незрілість паростків кісткового мозку у недоношених дітей часто призводить до нейтропенії. Низька чутливість рецепторів Т-лімфоцитів до інтерлейкіну 1 і 2, незрілість Т-хелперів, слабка кооперація Т- і В-лімфоцитів і, як наслідок, низька продукція антитіл у відповідь на антигенний вплив, недостатнє вироблення інтерферону Т-лімфоцитами СД4 + визначають слабку резистентність недоношених дітей до бактеріальної флори, схильність до генералізації процесу і високу чутливість до вірусних інфекцій. Автори: М.Л. Аряєв, Н.К. Бределєва, Л.В.Васильченко, М.І. Ігнатенко, А.С. Ігнатенко

У рандомізованому подвійному сліпому дослідженні вивчалася ефективність застосування препарату МУТАФЛОР, що містить непатогенний штам Escherichia coli-Nissle 1917 (1 мл = 10⁸КУО). У дослідженні брали участь 54 новонароджених. Діти були розділені на 2 групи: основна група включала 27 здорових новонароджених, які отримували препарат МУТАФЛОР у вигляді суспензії по 1 мл 1 раз на день протягом 5 днів; контрольна група складалася з 27 новонароджених, які отримували суспензію плацебо (1 мл фосфат-буферного розчину). Всім дітям проводився бактеріологічний аналіз стільця на 1, 2, 3, 5, 21 день дослідження, і у віці 6 місяців. Зразки стільця досліджувалися на наявність непатогенного штаму E.coli-Nissle 1917, а також патогенної і умовно-патогенної флори. Автори: R. Lodinova-Zadnikova, U. Sonnenborn